У цій статті ви знайдете практичні поради для покращення ефективності запам’ятовування будь-якої інформації, спираючись на особливості роботи головного мозку.

Сукупність прийомів, які застосовували з давніх часів для надійного зберігання в пам’яті, називається мнемоніка – і це справжнє мистецтво, що потребує багатої фантазії та тренувань.

Дізнайтесь, як, де і коли повторювати інформацію, щоб вона добре закарбувалася в мозку. І, найголовніше, не забудьте добре виспатись – а ми розкажемо, навіщо.

Здатність запам’ятовувати інформацію – це чудова властивість нервової системи, яка допомагає організму реагувати на стандартні ситуації швидко і ефективно, не витрачаючи при цьому зайву енергію. Уявіть, як би було складно жити, якби щодня треба було з’ясовувати, які продукти купувати в сусідньому супермаркеті та як готувати борщ, чи шукати шлях до найближчого метро.

На щастя, наш мозок достатньо лінивий для того, щоб кожного разу шукати відповіді на ці питання, і зберігає ту інформацію, що може бути повторно використана. Проте, враховуючи величезний обсяг сигналів, які щосекунди надходять до мозку через сенсорні канали, наш головнокомандувач весь час  стикається з важливим питанням – що з цього всього потрібно запам’ятати, а чим можна знехтувати?

Головне гасло, яким керується в роботі мозок у своєму прагненні заощадити дорогоцінну енергію, українською можна перекласти як «Користай або втрачай» (з англ. “use it or lose it”). Це означає, що інформація, яка нами не використовується, швидко забувається. Очевидно, що шанси забути пароль до зарплатної картки значно менші, ніж число Авогадро, яке ви востаннє називали в старших класах школи.

Також ми часто стикаємось з важкістю власне запам’ятовування. На щастя, людство накопичило чимало прийомів, які можуть полегшити цей процес. 

Повторення. У дитинстві нам часто говорили: «Повторення – мати навчання». Наші вчителі не помилялися: повторення щойно почутої інформації – один з найефективніших методів сформувати надійний слід в пам’яті.

Коли ми вперше чуємо якесь слово, скажімо «чупакабра», – відбувається збудження декількох нейронів в слуховій зоні кори великих півкуль. Поки що це тільки набір звуків, який має всі шанси бути витертим наступними словами, що будуть сказані. Та якщо повторити цей набір звуків кілька разів, то передача нервового імпульсу між нейронами стане швидшою. Повторення зміцнює зв’язки між нейронами, що описують дане слово, клітини «вчаться» збуджуватись разом.

Робіть перерви між повторами. Природно, виникає питання, як довго треба повторювати матеріал, щоби він надійно закарбувався в пам’яті? Ще в 19 столітті німецький психолог Г. Ебінгауз побудував знамениту криву забування, згідно p яко. більшість інформації забувається в першу добу після навчання.

Пам'ять

firestock

Отже, якщо не повторювати вивчене, через півгодини ми пригадуємо 60%, через годину – вже 45 %, за добу в пам’яті лишаються 34%, а через місяць людина може пригадати близько 15 %.

Вчені дійшли до висновку, що найбільш ефективним є такий графік, коли кожен наступний інтервал між повторами поступово збільшується. Пол Пімслер, автор методу розподілених повторів, пропонує алгоритм відтворення інформації за спеціальним графіком: через 5 секунд, 25 секунд, 2 хвилини, 10 хвилин, 1 годину, 5 годин, 1 день, 5 днів, 25 днів, 4 місяці та 2 роки.

Не обов’язково точно дотримуватися цього графіку, головне – щоразу збільшувати інтервал між повторами і не лінуватись передивлятись матеріал.

Годі перечитувати, нумо вчити! Одна з поширених помилок, якої ми припускаємось – це багаторазове перечитування інформації в книжці в надії запам’ятати її. Такі повтори не сприяють зміцненню сліду в пам’яті, бо кожне наступне читання того самого фрагменту «вимикає» увагу. Натомість до людини навідується підступна гостя, що зветься «ілюзія компетентності».

Нам здається, що ми вже добре розуміємо матеріал, який вкотре перечитуємо чи передивляємось на відео. Насправді в цей момент мозок чітко розуміє одне – я вже це бачив, отже, це щось знайоме, і перемикається на щось новіше і цікавіше. Увага – пані примхлива, вона любить все нове і блискуче.

Як позбутись ілюзії компетентності і затримати увагу при собі? Можна пошукати інші джерела інформації, що описують те, що вам потрібно, але іншими словами. Також можна прочитати той самий матеріал іншою мовою, якщо ви вільно володієте кількома мовами – в такий спосіб можна трохи приспати увагу, бо їй здаватиметься, що це вже щось новеньке.

Шукаємо вільні вуха. Один з найбільш ефективних способів позбутися ілюзії компетентності, а також розібратися з складним матеріалом – розповісти прочитане комусь іншому. Коли ми переказуємо прочитане, ми створюємо власні асоціативні поля, зв’язки між словами, формулюємо оригінальні приклади. Все це формує розширені нейронні мережі, які залучені у відображення даної інформації.

Пам'ять

firestock

Крім того, пояснюючи, наприклад, своїй бабусі складний матеріал, доводиться придумувати зрозумілі аналогії, шукати вдалі метафори, а це допомагає створити яскраві образи, які навряд чи виникатимуть під час читання сухого наукового тексту в підручнику.

Спробуйте вчитися разом з кимось: якщо не відволікатися на неважливі балачки, можна досягти більших результатів. Наприклад, можна розподілити матеріал між учасниками і після ретельного осмислення свого шматка інформації переказувати її в доступній формі одне одному. Такий спосіб одразу виявить слабкі місця, які потрібно доопрацювати, і змусить шукати різні способи пояснення – не помітите, як все саме запам’ятається.

Візуалізуй це. Якщо ви почуєте слово «бегемот», в уяві скоріш за все виникне  образ трохи вайлуватого великого сірого мешканця африканської водойми. А якщо ви почуєте слово «дифілоботріум», то навряд чи картинка в уяві буде такою яскравою.

Щоб запам’ятати це дивне слово, доведеться створити собі образ цієї істоти або скористатись звуковими асоціаціями з відомими словами.

При виченні іноземних мов дуже корисно готувати картки, які містять не лише написані слова на двох мовах, але й зображення, що можна пов’язати з даним словом.

Створюйте візуальні і звукові асоціації, адже мозку легше оперувати з безпосередніми образами, аніж з символами, якими є літери і цифри.

Контекст має значення! Виявляється, на ефективність запам’ятовування можна впливати через зміни контексту, в якому відбувається навчання. Мозок обробляє інформацію цілісно, отже, закарбовується не тільки віршик, який ви намагаєтесь вивчити, але й та ситуація, в якій це відбувається. Коли потрібно згадати віршика, можна спробувати відтворити ту атмосферу, де ви його вчили.

Ефективність пригадування за різними даними збільшується тоді на 10-20%.

Пам'ять

Автор ілюстрації Олеся Драшкаба

Ми можемо навіть спробувати створити вдома спеціальний куточок для навчання, щоб під час засвоєння інформації вас оточували одні й ті ж самі предмети та своїм виглядом нагадували про те, що ви хотіли запам’ятати.

Також перспективним є використання фонових запахів: наприклад, аромати лимону, апельсина, розмарина покращують концентрацію уваги та запам’ятовування.

Добре вчиться той, хто добре спить. Ще один приємний і не затратний спосіб покращити запам’ятовування нового матеріалу – гарно висипатися. Виявляється, зміцнення пам’ятного сліду, яке науковці звуть терміном «консолідація», відбувається під час повільної фази сну. Поки ми спимо, мозок активно працює, перебираючи інформацію, що була отримана протягом дня.

Для доброго запам’ятовування слід повторити інформацію перед сном і насолоджуватися сновидіннями, поки мозок буде старанно записувати потрібне і витирати неважливе з пам’яті.

Існує багато різних способів покращити пам’ять, в цій статті ми навели лише декілька найменш складних. Пам’ятайте, що наш мозок «любить» вчитися, це природній процес, найголовніше – дати зрозуміти мозку, що це справді для вас важливо і цікаво – і процес навчання відбуватиметься легко і викликатиме приємні емоції.


Автор матеріалу: Вікторія Кравченко –  кандидат біологічних наук, доценти кафедри фізіології людини і тварин Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» та Інституту післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка, член Українського фізіологічного товариства та Українського товариства нейронаук FENS.