Партнерство з Фундацією Coca-Cola – це щасливий квиток на автобус, у який ми сіли шість років тому. Товариству охорони птахів поталанило отримати підтримку від потужного і надійного партнера, і з 2010 ми розвиваємо цю співпрацю. За ці роки спільної наполегливої роботи ми запровадили 9 екологічних ініціатив і продовжуємо втілювати заплановане, тому сьогодні я хочу розповісти про це більше.

dudkin

 Розуміння того, що ти не просто відновлюєш одну річку, а можеш впливати на соціально-економічний розвиток усього регіону, даєш людям доступ до прісної води – ось що надихає. Наприклад, річка Каланчак, яку ми плануємо відновити у 2016 – це єдина прісноводна артерія Північного Причорномор’я. Люди в столиці та інших областях можуть навіть не розуміти, що проблема нестачі питної води існує не десь там далеко, в Африці, –  вона тут, поруч. Невеличка географічна довідка: річка Каланчак протікає серед посушливого степу Херсонської області і впадає у Каркінітську затоку, яка омиває північно-західне узбережжя Криму. Так, це таки поруч.

А взагалі наші цілі досить амбітні. Своїм проектом «Відновлення річки Каланчак для природи і майбутніх поколінь» ми не просто хочемо допомогти конкретному регіону. А що як інші місцеві громади візьмуть нас за приклад і скажуть: «Це не потребує багато коштів і сил. Ми теж так можемо!» Було б чудово, якби це стало початком національної кампанії з відновлення річок України.

water

Весь наш проект – це одна велика захоплююча історія, яку можна розповідати наче казку з багатьма дійовими особами: людьми, технікою, погодою, і навіть птахами. Проте був один випадок, який я згадую з гордістю. В 2013-му, коли ми відновлювали джерела прісної води на засушливому Тарханкуті, місцеве населення розповіло нам один цікавий факт. Старожили згадали, що колись у цих місцинах була стара татарська криниця. «Хороший шанс очистити її і отримати прісну воду», – подумали ми. Однак знайти це джерело без допомоги місцевих провідників було просто нереально. Уявіть: степ, густо порослий різнотрав’ям, і криниця, верхів’я якої повністю зруйноване та давно зрівнялося із землею. Знайти її могли лише ті нещасні, які випадково туди провалились. А беручи до уваги той факт, що ти на глибині 20 метрів, знахідка вже не здається такою вдалою… Жарти жартами, але криниця не те що не приносила користі, а створювала реальну небезпеку! Ми озброїлися допомогою місцевих волонтерів та альпіністів, знайшли її, очистили дно і відновили надземну частину. Якщо ви гадаєте, що це не такий вже й великий подвиг, то поспілкуйтеся з місцевим населенням, яке і й сьогодні використовує цю оазу з прісною водою. Подивіться на сайгаків та куланів із Національного природного парку «Чарівна гавань», які приходять до джерела на водопій. Запитайте думку туристів, які знаходять це єдине рятувальне джерело в радіусі 15 км.

Наш проект – це одна велика цікава історія. Але коли я згадую стару татарську криницю і вдячні посмішки людей – не хочеться зупинятись ані на хвилину.

Звичайно, не криницею єдиною. Найбільший мотиватор – це усвідомлення того факту, що твоя робота – це покликання. У мене є один англійський друг, який своє життя присвятив допомозі птахам. Якось я запитав у нього, чому такий вибір? Чому птахи? Виявилося,  що ця любов у нього ще з пелюшок. Коли мама гуляла парком з ним у колясці, він проводжав очима не песиків, а кожну пташку. Любов до тварин не має вікових рамок. Хтось у дитинстві турбується про безпритульних котів, мене ж це безкорисливе почуття надихає допомагати усім живим істотам уже більш як півстоліття.

Я присвятив своїй роботі все життя, але справа житиме, поки решта річок на півдні України не будуть відновлені. Якщо говорити про найближчі перспективи, то ми плануємо більш ґрунтовно підходити до своїх задумів. Діяти не точково і хаотично, а створити стратегічний план, і, що не менш важливо, донести необхідність цієї роботи до державних структур. А щоб зацікавити нашою роботою не лише мешканців Причорномор’я, скажу, що наші плани загальнонаціональні. От ви знали, що проблема прісної води може виникнути навіть у вічно вологих Карпатах? Якщо на локальному рівні цього не помітно – зайди за смереку і побачиш п’ять чистих струмків, – то в загальній тенденції запаси прісної води в регіоні щороку зменшуються. Про конкретні кроки ми поки не говоримо, але скажу по секрету, що розпочнемо шлях із Національного природного парку «Синевир».

Планів у нас дуже багато, і поки Coca-Cola з нами, маю надію, що вони не залишаться на папері, як то було довгий час із «Бієнковими плавнями». Це цікава історія про чарівних пташок – рожевих пеліканів. Зараз їх зустрінеш хіба що в зоопарку, але ще з десяток років тому на початку Кінбурнської коси поблизу узбережжя Дніпро-Бузького лиману збиралося 90% європейської популяції цього птаха. Територія носить назву «Бієнкові плавні», знаходиться на території Національного природного парку «Білобережжя Святослава» і складається з комплексу солонувато-водних озер і каналів. Коропи, качки, хижі тварини – Бієнкові плавні були унікальною екосистемою! Так от, від географії повернусь до Coca-Cola, і скажу, що відновленням цих угідь займалися з давніх здавен, але результати були  не довгостроковими. Лише за підтримки Coca-Cola я можу з упевненістю сказати, що наша спільна робота з працівниками Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» та Національного природного парку «Білобережжя Святослава» з відновлення цього неповторного природного об’єкту матиме довгостроковий ефект.

all

 Раніше я міг лише мріяти про підтримку такого партнера, як Coca-Cola! Це наче ти береш участь у шкільному авіаконструкторському конкурсі, а на твою роботу звертає увагу концерн «Антонов». Якщо без жартів, то від початку співпраці у 2010 році наше Товариство втілило в життя 9 природоохоронних проектів на півдні України. За підтримки компанії Coca-Cola у 2003 році ми випустили перший польовий визначник птахів фауни України, який досі не має аналогів в Україні. Можна впевнено говорити, що Coca-Cola допомогла Українському товариству з охорони птахів  стати сильною та впливовою природоохоронною організацією.

Добре, що ті упередження, які виникали на початковому етапі у місцевого населення, ми долали, щоразу  пропонуючи конкретні практичні заходи. Пам’ятаю коли ми вперше отримали грант на  очистку узбережжя Азовського моря, кримчани не розуміли, як компанія, що асоціюється зі «святом, що наближається», може допомогти в такій «несвятковій» буденній проблемі, як сміття. Але навіть ці упередження швидко розвіялися. Досить було разом очистити узбережжя регіонального ландшафтного парку «Караларський», як усі скептики і песимісти стали прибічниками нашої співпраці з Coca-Cola. Дії означають набагато більше, ніж слова, тому зараз я з посмішкою згадую першу реакцію волонтерів на наш заклик долучитися до збереження довкілля.