Діти-школярі вже насолоджуються першими тижнями літніх канікул. Свобода! Поза тим, старі портфелі нагадують, що на канікули задали купу бісову різних завдань, про які зараз згадувати не хочеться. Хочеться чогось легкого, веселого і невимушеного. Адже ж канікули! Чом би не подумати про книжку. Та не ту, що маячить у шкільному списку літератури на літо, а ту, яку сам вишкрябав в магазині, бо у неї смішна назва, гарна обкладинка, а коли почав читати перші рядки, захопила тебе по самі вуха, і ти вже не можеш з нею розлучитись. 

Одна мала школярка обирає книжки саме за таким принципом і сьогодні, відклавши список шкільної літератури, читає те, що справді до душі. 

1. Хавчик, Ковбасюк, Шпондермен, Сордель, Чистюх, Бровчик.... Слухайте, я не буду їх усіх перераховувати, бо як хочете з ними познайомитись ближче, знайдіть книжку Галини Вдовиченко «36 і 6 котів». Гарний настрій з цією книжкою вам забезпечено, чи то ви дитина, чи то ви трохи уявили  себе дитиною. Смішні бродячі коти  найнахабнішим чином упхались жити до квартири пані Крепової, а згодом відкрили у себе надзвичайні здібності та особливу котячу філософію: «…..все в житті залежить від того, як на це поглянути. Візьмім, наприклад, нормальну людську температуру. Тридцять шість і шість, правильно? Температура здоров'я. А сорок два - це не просто погано, це - гірше не буває. Тридцять шість і шість  - добре, сорок два - жахливе неподобство. Залежно, як подивитися на одні й ті ж цифри! Нас тут тридцять шість дорослих і шестеро маленьких. Хороша цифра. Цифра щастя, здоров'я та гармонії. А про цифру сорок два ми навіть не згадуватимемо, гаразд? Домовились?».

Неформальний список літератури на літо

2. Меган Макдоналд знайомить підростаючих українських читачів з кумедною дівчинкою Джуді Муді. З кимось вона товаришує, з кимось ворогує. Вона прагне стати знаменитою, врятувати світ. Вона любить природу, засновує «Клуб жаб'ячих дзюркунців», піклується про переробку сміття, влаштовує гаражний випродаж, проводить різні операції з ляльками і носить у портфелі смердючу хижу рослинку Венерину Мухоловку. «… зате у неї були інші колекції: двадцять сім мертвих молей; купа шкірок, здертих із ран; дюжина хитромудрих зубочисток; сотня дизайнерських лейкопластирів; коробка з частинами тіла (від ляльок!), зокрема голови барбі, і чотири новенькі гумки, схожі на бейсбольні м'ячі»

Обирайте будь-яку книжечку про Джуді Муді і ви дізнаєтесь багато цікавого про сучасний дитячий світ. Він у чомусь кардинально новий, а в чомусь залишився таким, яким був завжди.

3. Дивовижний світ вільного дитинства злітає з рядків вічно улюбленої казкарки Астрід Ліндгрен. Книжка «Діти з Гамірного» вимагатиме більше часу за вищеописані, бо у тому виданні, про яке я пишу, аж 254 сторінки! Але якого часу! Ви відчуєте себе дитиною однієї з трьох родин, що мешкають на хуторі Гамірний. Діти живуть у постійній грі та вигадці, але за тим стоїть і навчання, і повага до дорослих, і справжня дружба. Коли діти роблять дурниці, їм соромно, і вони вибачаються; коли трапляються помилки, вони їх виправляють; коли дуркують, то на повну катушку; коли дружать, то щиро і віддано. Книжка не повчає, але її герої постійно випробовують життя і вчаться його розуміти. «…а давайте позмагаємося, хто далі плюне. Але це не стосується дівчат. Ми з Бріттоою й Анною дуже розсердилися. Звичайно, ми плюємося не гірше за них (хлопців). Брітта заявила, що коли вони не дозволять нам плюватися, то нехай завтра не приходять до неї на день народження. І хлопці нам дозволили.» 

Неформальний список літератури на літо

Ось у такий спосіб  малі дівки придумали  відстоювати своє дівоче право. 

4.
Xoчу я стріляти, хочу я гуляти,
Босе, бісе, басу, бісе, бом!
І щодня я хочу з кимось жартувати,
Босе, бісе, бом.

Хай буде гей, хай буде гоп, і бом, і па!
Мене всі люблять, бо я найкращий, бо я – це я.

Бо гой-гой-гой,
Бо ой-ой-ой!
І босе, бісе, басу, бісе, бом!

Ви забули цю стареньку милу пісеньку? Як гадаєте, ну хто ж міг її співати? 
Ну добре, а ось це: «Поцупив трохи більше булочок мушу прегостити весь казковий світ. Йон Плунт*» **

Ну хто цупив постійно булочки? Та звісно, що це  Карслон, якого придумала та сама Астрід Лінгрен. «Малий та Карлсон, що живе на даху» – це книга, яку обов’язково треба прочитати з дитиною. Існує прекрасний переклад українською мовою Ольги Сенюк. Пошукайте саме цей переклад – годі шукати чогось кращого. Час вже познайомитись із панною Цап.
Неформальний список літератури на літо

5. Англійська письменниця Едіт Несбіт свого часу написала чудесну повість «П'ятеро дітей та ельф». Повість - суцільна реальність, хоча в ній починають відбуватися незвичайні речі саме після того, як діти знаходять піщаного ельфа Псамміда. Цей ельф відомий тим, що за добу може виконати будь-яке одне людське бажання.  «…якщо ви маєте якесь бажання, то, будь ласка поводьтеся з ним обережно» – проголошує до дітей одвічну істину піщаний ельф. Якби ж то... Поки діти не набили собі купу гуль зі своїми необдуманими бажаннями, траплялися різні прикрощі. Та зрештою діти второпали, що їм слід зробити із Псаммідом, але що саме, я вам  не скажу – почитайте. 

6. 
Насамкінець я залишила  «Дивовижні пригоди у лісовій школі» Всеволода Нестайка. Кося Вухань, Вовчик Вовченко, Колька Колючка та багато інших звіряток з чудернацькими іменами та прізвищами своїми пригодами змушували до сліз сміятися ще наших з вами батьків. Але історії, розказані у цих оповідках, здається, будуть актуальними завжди. Чого тільки варте ім'я вчителя фізкультури! Я особисто люблю перечитувати про батьківські збори…..  «І от – батьківські збори. Пантера Ягуарівна зробила нову зачіску, напудрила ніс, помітно хвилюється. – Діти, додому! Всі – додому! Уроки закінчено! Додому! – вже вкотре говорить вона тремтячим незнайомим голосом. Але хто це коли йшов додому, коли батьківські збори? Ніхто додому не йде. Хоч і ліньки, але треба ж побачити, піддивитися, підслухати, про що ж воно там балакатиметься, на тих батьківських зборах. Увесь клас причаївся в кущах під вікном. Завмерли. Слухають. Позаяк Косин тато Косятин Косятинович Вухань, співробітник Науково-дослідного інституту капусти, писав дисертацію, від Косиних батьків прийшла мама. Зате від Колькових батьків прийшов тато – Коляй Коляйович Колючка, завідувач відділу критики «Лісової газети». Він завжди ходив на всякі збори, взагалі любив активно втручатися в життя, така вже була його професія. Від Вірочки Вивірчук теж прийшов тато Білобіл Білобілович Вивірчук, верхолаз-висотник. Він дуже любив донечку і завжди сам ходив на батьківські збори. Від Бебешків прийшла бабуся. Зінині батьки розлучилися. Тато Козел Козлович Бебешко завів сім’ю в іншому лісі, а мама, солістка лісової опери та балету, заслужена артистка Козулія Бебешко, цілими днями була на репетиціях, а вечорами на спектаклях. І від Раїски Мняу прийшла бабуся. Батько поїхав на полювання, а мама була на курорті. Рудана Микитівна Лисовенко, товарознавець магазину «Птахи-яйця», прислала замість себе свою дочку, старшу Рудикову сестру, молоденьку лисичку Лізу, студентку лісового технікуму легкої промисловості. Від Соні Лось прийшов дідусь, пенсіонер Сохат Сохатович. Від Борі Сука прийшов тато, інженер Борис Борисович Сук. Від Хрюші прийшло аж двоє – мама Хавронія Вепріївна, домогосподарка, і дідусь Вепрій Кнурович Кабанюк, старий копач.
Від Вовченків не прийшов ніхто. Вовченки на батьківські збори не ходили».

І таких історій мудрий Всеволод Нестайко понаписував до своєї «лісової школи» дууууже багато. 

Неформальний список літератури на літо

То що ж, батьки, читання  корисна справа, залучаймо до неї своїх малих та підростаючих.  Між іншим, світ  дитячої літератури відкритий для дорослих також. Гостинно просимо!

«А де ж книжки під номером 7,8, 9, 10…»  запитаєте ви. Так а список далі ви вже самі продовжите своїми улюбленими книжками.

*Йон Блунд  казковий образ; добрий карлик, що приносить людям сон
** Збережено оригінальну орфографію записки

Діліться вашими ідеями дитячих книжок у коментарях, знизу!