Продовжуємо нашу серію матеріалів, присвячених Спеціальній Олімпіаді. Це подія, що збирає спортсменів із особливостями розвитку з усього світу. І зараз Зимові Ігри проходять у Автрії. 

Саме спорт мав велике значення для трансформації Джоанни Прамстеллер. Зараз вона є одним із 12 глобальних посланців Спеціальної Олімпіади від Австрії. Це допомогло їй стати впевненою у собі, бути у формі, очистити голову від зайвого і навчитися працювати в команді.

Вона захопилася спортом завдяки знайомому з обмеженими інтелектуальними можливостями, який одного разу запросив її прийти і підтримати його під час бігових змагань. Спорт їй сподобався одразу, але спочатку Джоанна була надто сором'язливою й сумнівалася, що у неї вийде займатися бодай якоюсь дисципліною.

Але як тільки вона нарешті спробувала, зворотного шляху вже бути не могло. А два роки потому Джоана вже приїхала в Китаї на свої перші Ігри Спеціальної Олімпіади. Зараз вона займається гольфом, легкою атлетикою, хокеєм у залі та альпінізмом. І після участі у кількох літніх і зимових Ігор під ця 30-річна спортсменка, яка працює в будинку для літніх людей, є не лише успішним атлетом, а і глобальним посланцем Спеціальних Олімпійських Ігор.

Ihre Arbeit im Sozialzentrum

Johanna ist ein wichtiger Teil des Betreuer-Teams im Sozialzentrum.

Наводимо коротке інтерв’ю з Джоанною, яке зробили наші колеги з італійського Journey.

Яке ваше найяскравіше враження від Ігор Спеціальної Олімпіади?

У 2015 році я виступала на церемонії відкриття літніх Олімпійських Ігор у Лос-Анджелесі. Я робила перед більш ніж 70000 людей, англійською мовою розповідаючи їм про Юніс Шрайвер, засновницю цього руху. Це дуже особливі спогади. Але кожен раз, коли я беру участь у параді на церемонії відкриття - це надзвичайні почуття. Особливо, коли дуже багато людей, які представляють різні культури, дають тобі п’ять. Тоді ми всі у центрі уваги, це наш час.

Які стосунки між делегаціями?

Ми наче одна велика родина, де всі допомагають одне одному.

Що для вас означає інклюзивність?

Це означає, що до всіх ставляться однаково, незалежно від того, чи є у вас є відхилення в розумовому розвитку, чи ні. Це як у моєму гольф-клуб: немає жодної різниці, всіх сприймають однаково.

Наскільки спорт важливий для вас?

Дуже важливий. До речі, я працюю у будинку для літних людей, де є один досить відомий житель - він був лижним інструктором Елвіса Преслі.

Робота інколи є досить стресовою, а спорт допомагає мені розслабитися.

Коли ви стали учасником Спеціальної Олімпіади?

Вперше я взяла участь у Літніх Іграх спеціальної Олімпіади в Шанхаї 2007 року. Але там я посіла лише 4 і 5 місця у легкій атлетиці. Перші медалі я здобула на Зимових Іграх у Айдахо в 2009 році - це була бронза у дисципліні супергігантський слалом та срібло у слаломі.

Як ви вважаєте, чи може спеціальна Олімпіада допомогли змінити ставлення до людей з відхиленнями у розвитку?

Так, може. Олімпіада  допомогла мені відкритися та більше спілкуватися зі світом. Змагання - це можливість робити те, на що ти здатний, найкращим чином. Так я можу показати усім, чому я навчилася і чого досягла з допомогою тренувань.

Як ви стали глобальним посланцем Олімпіади?

Це важлива задача, яка багато значить для мене. Почалося все з того, що я стала регіональним речником у 2010 році. Чотири роки потому я написала листа з пропозицією на волонтерських засадах стати посланцем. І мене прийняли. Я стала першим посланцем від Австрії.

Яке послання ви б хотіли передати світу?

Люди з обмеженнями можуть долати обмеження так само, як і професійні спортсмени. І ми також заслуговуємо на таку ж повагу та визнання. А також ми хотіли б, щоб про нас більше писали ЗМІ не тільки під час Олімпіади. Будь ласка, приділяйте нам більше уваги.

Де ви навчилися говорити англійською?

Я вивчала її з учителем, а з тих пір, як я стала посланцем, почала практикуватися дуже багато. Адже тепер я постійно спілкуюся зі своїми колегами.