"Я завжди була мрійницею", – каже Кеті Уоллер, головний фінансовий директор The Coca-Cola Company в інтерв'ю The Street". "Але мої мрії ніколи не були настільки глобальними".

У 1990 році Уоллер приєдналася до Coca-Cola в якості старшого бухгалтера та піднімалася кар’єрними сходинками протягом наступних двох з половиною десятиліть, перш ніж отримала посаду фінансового директора в 2014 році.

Кеті росла в Атланті та спочатку мріяла стати адвокатом. В унвіерситеті Рочестер вона отримала ступінь з історії та політології, а потім знайшла роботу в бюджетному управлінні міста та поринула у світ фінансів і бухолбліку.

"Я абсолютно закохалася у роботу", – згадує вона. І через цю нову пристрасть Уоллер все ж відмовилася від мрії про юридичну школу. А через кілька років вона потрапила у Coca-Cola.

У своєму інтерв'ю The Street Уоллер, яка є засновником Ради жінок-керівниць у Coca-Cola та розробляє програму "Жінки у глобальній лідерській діяльності", поділилася досвідом, отриманим протягом 31-річної кар'єри в компанії.

Ось кілька основних моментів:

Про пораду, яку вона дала б молодій дівчині, що прагне одного дня стати фінансовим директором Coca-Cola:

“Я б порадила їй дозволити собі мріяти та з'ясувати, що робить її щасливою. Хай це буде робота, яка приносить задоволення, але мотивує навчатися новому. Постійне навчання та налагодження відносин із різними людьми допомогли мені опинитися там, де я є зараз. І це може бути чудовим рецептом для когось”.  

Про необхідність бути проактивними в питаннях кар’єри

“Жінкам потрібно переконатися, що вони піднімають руки. Траєкторія моєї кар'єри змінилася, коли я сама запитала про зміну своєї ролі. Якщо ми ніколи не ставимо запитань, ми самі себе обмежуємо. Нам легше вірити, що потрібно лише тяжко працювати, не піднімаючи голови, щоб усе навколо змінювалося. Це теж важливо, але навколо так багато людей, які все ж піднімають руку. Якщо ми також не піднімемо руку та не поставимо своє запитання, ніхто не зможе прочитати наші думки. Майбутня Кеті Уоллер вже тут, їй просто треба підняти руку”.

Про те, як рефлексувати, але все ж зосереджуватися на шляху вперед

Особливо на початку, коли я спілкувалася з якоюсь організацією і чула, як мене представляли як фінансового директора Coca-Cola, то з подивом усвідомлювала, що говорять про мене. Я часто дивлюся назад і усвідомлюю, як далеко я вже зайшла і наскільки це дивовижно, але я не можу зупинитись на цьому. Мені ще є, над чим працювати.