Наближається 14 лютого — свято кохання і романтики. Але кохання — це не лише плюшеві ведмедики і шоколадні сердечка. Кохання — це і нестримна руйнівна пристрасть фатальної жінки; і магічне почуття, яке виникає з першого погляду і не визнає жодних суспільних догм; і гіркота нерозділеної любові; і, звичайно, те безсмертне почуття, яке здатне пережити десятиріччя і не втратити своєї сили. Ось 4 дивовижні історії про фатальних жінок та їхнє кохання.  


La femme fatale 1 Марія Тарновська (О’Рурк) і Безліч кохання.
Марія народилася у Києві у сім’ї представника аристократичного ірландського роду графа О’Рурка. Подейкували, що у жилах О’Рурків тече кров самих королів Шотландії Стюартів, проте так це чи ні достеменно невідомо. Та й цікавить нас не родовід Марії, а її неймовірна біографія справжньої фатальної жінки. Вона закінчила Інститут шляхетних дівчат, вийшла заміж за підприємця Василя Тарновського, та виявилося, що тихе сімейне життя не для неї. І вже після весілля вона продовжувала заводити коханців, крутити  романи та провертати різноманітні афери — тобто вела себе доволі легковажно. Якось навіть її чоловік на дуелі вбив одного з її залицяльників і опинився на лаві підсудних, проте був виправданий. Щоправда, після такого, м’яко кажучи, стресу він вирішив, що життя з такою «гарячою штучкою», як Марія, не для нього – і подав на розлучення. Але ще під час розлучного процесу Марія втікла в Італію з адвокатом свого чоловіка, де провернула чергову аферу: переконала одного зі своїх нових приятелів застрахувати своє життя на її користь на кругленьку суму, а іншого свого товариша вмовила його вбити і таким чином зірвала величезний куш. Але на жаль для нашої героїні ця історія стала відомою правоохоронним органам, і Марію засудили на 8 років позбавлення волі. Проте відсиділа вона лише 5 і вийшла достроково. Часом жартують, що для цього вона звабила тюремщика, але так чи інакше у рік свого звільнення вона відправилася до США з американським офіцером, а звідти через пару років — у Аргентину з аргентинським мільйонером. І, як не дивно, з ним вона щасливо прожила до кінця життя.
La femme fatale 2 Кароліна Вітгенштайн і Кохання з першого погляду.
Була в Києві і дивовижна історія міцного кохання з першого погляду. Якось славетний композитор та піаніст Ференц Ліст виступав у столиці на Контрактових ярмарках. Проте після численних концертів відомий митець лишився без копійки в кишені, адже все програв у карти місцевому шулеру. Квиток на зворотній потяг йому допоміг купити один з шанувальників його творчості князь Вітгенштайн, який навіть на уявляв, які це матиме наслідки… Вдячний Ліст вирішив особисто навідатись до Вітгенштайнів і подякувати їм. На порозі його зустріла жінка князя Кароліна Вітгенштайн. Ференц і Кароліна палко закохались один в одного. Вони були змушені полишити звичне життя, довго та безуспішно намагались обвінчатись, проте ні російський імператор, ні Папа Римський так і не дали їм дозволу на шлюб. Але наперекір всім перешкодам їм вдалося зберегти своє кохання і пронести його через все життя.
La femme fatale 3 Емілія Прахова і Нерозділене кохання.
Хоча Емілія і брала у Ліста уроки гри на піаніно, проте її історія пристрастей зовсім не схожа на історію її вчителя. Якось у Емілію по вуха закохався Михаїл Врубель, що розписував у той час Кирилівську церкву в Києві. Але Емілія була заміжня і на відміну від коханої Ліста не збиралась відповідати новому залицяльнику взаємністю. Але сама того не знаючи надихнула відомого художника на створення образу Богоматері в Кирилівській церкві, в якій і досі можна впізнати риси обличчя Емілії Прахової. Кохання до Емілії стало для Врубеля фатальним — так і не отримавши взаємності Врубель став втрачати розум і почав писати вже не церковні ікони, а своїх знаменитих демонів. Хоч кохання до Прахової і стало для Врубеля справжньою згубою, вона стала для нього головною музою всього життя, яка надихала його на найрізноманітніші творчі звершення, які і принесли Врубелю широке визнання як геніального художника.
La femme fatale 4 Аліна Крагельська і Вічне кохання.
Ця фантастична історія кохання Аліни Крагельської та видатного вченого-історика Миколи Костомарова дає можливість поглянути на фатальність з іншого ракурсу, зрозуміти, що фатум — це не лише життєві потрясіння, одержимість і смертельна небезпека, а і доленосне кохання, яке здатне подолати будь-який час і відстань. Крагельська і Костомаров заручились, натхненно планували своє весілля і майбутнє подружнє життя, але за день до весілля Костомарова арештували за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві та відправили у тривале заслання. Через 28 років Костомаров повернувся до Києва і випадково зустрівся з Аліною. Тоді ж і виявилося, що їхнє кохання змогло пережити всі незгоди і того ж року, через 28 років з дня невдалого весілля вони все ж таки одружилися і щасливо прожили разом решту життя.