Хтось з дитинства мріє підкорювати космос чи хоче стати винахідником, деякі бачать себе рятувальниками Всесвіту, а інші прагнуть опікуватися братами нашими меншими. Ми всі про щось мріємо. Але є ті, хто втілює свої прагнення у життя… і змінює світ. Часто при цьому у них немає часу для підготовки чи роздумів, є лише гаряче серце і бажання допомогти. А головне – для того, щоб зробити добру справу, не важливий вік людини, навіть діти можуть стати (і стають) прикладом для багатьох поколінь. Ми розкажемо тобі про деяких з них – їх історії вражають та чіпляють до глибини душі. А головне, що не зважаючи на свій вік і труднощі, вони змогли зробити світ трошечки краще.

Малала Юсуфзай, виступає за права жінок Сходу

Про дівчинку з Пакистану – Малалу Юсуфзай, дізналися в усьому світі, коли вона почала вести блог для британської телерадіокомпанії «Бі-бі-сі». Юна блогерша розповідала про військові дії в своїй країні, очевидцем яких вона була, а також про важке становище жінок Сходу. Блог дівчинки став таким популярним, що бойовики-таліби пригрозили її вбити. І 9 жовтня 2012 року бандити зупинили шкільний автобус, в якому їхала дівчина, і вистрілили їй в голову. Але юна героїня вижила, хоча частково втратила слух. Трагічна подія не зупинила її, вона і зараз виступає за права жінок і за мир. В 2014 р. Малала стала наймолодшим лауреатом Нобелівської премії, а в минулому році – дівчина була призначена посланцем миру ООН.

Ганна Франк, розповіла всьому світу про Голокост за допомогою щоденника

Ганна Франк

Ганна Франк народилася у Німеччині в єврейській родині. Коли почалося винищення євреїв, сім'я 4-річної Ганни переїхала до Нідерландів, проте скоро голокост дістався і туди. Їм довелося жити в підпіллі, голодувати, ховатися. Вони перебували в постійному страху за своє життя. Саме про це Ганна і писала у щоденнику до своєї уявної подружки Кітті. В 1944 році дівчина почула про те, що розшукують будь-яку інформацію про голокост, і вона відредагувала щоденник, щоб повідомити світові про те, що побачила та пережила. Ганна померла у віці 16 років в концентраційному таборі всього за пару місяців до закінчення війни.

Пізніше її записи були опубліковані у вигляді книги «Щоденник Ганни Франк» і перекладені на 60 мов світу.

Саманта Сміт, стала посланцем доброї волі між державами

Samantha Smith
Саманта Сміт, Джерело: The Associated Press

Ті, хто народився в радянські часи, добре пам’ятають цю американську дівчинку. Її звали Саманта Сміт. Якось вона побачила на обкладинці журналу президента США Рональда Рейгана і генерального секретаря Юрія Андропова. Про нього писали, що він загрожує життю і безпеці американців, і дівчинка під враженням написала йому лист. Вона хотіла дізнатися, чи буде ядерна війна.

На диво, Андропов відповів, що не бажає війни, і навіть запросив дівчинку з батьками приїхати в СРСР, що вони і зробили. Саманта відвідала різні місця Радянського Союзу і стала наймолодшим послом доброї волі. На той момент, цей її вчинок став справжнім кроком до зближення і порозуміння між ворогуючими країнами. Саме ця дівчинка в роки холодної війни дала надію на мирне закінчення протистояння між двома державами.

Анастасія Овчар, у 5-річному віці врятувала свою молодшу сестру

Анастасія Овчар із врятованою сестрою, Джерело: «Комсомольская правда» в Украине»

В березні 2005 року всі українці з переживанням чекали на звістку про стан здоров’я цієї маленької дівчинки: «виживе чи ні». Насті булі 5 років, коли у них вдома в селі Воронцовка Харківської області зайнялась пожежа. Батьків не було вдома і дівчинка сама винесла з палаючого будинку свою дворічну сестру. Настя отримала серйозні опіки – обгоріло близько 80% тіла. Дівчинці довелося довго лікуватися, їй зробили кілька операцій в США. Але вона вижила… і стала героїнею. За свій вчинок держава нагородила дівчинку  медаллю «За врятоване життя» у 2008 році. Також їй була вручена відзнака «За мужність».

Алекс Скотт, створила лимонадний фонд, що допомагає дітям, хворим раком

timeline-07_0.jpg
Александра Скотт, Джерело: Alex's Lemonade Stand Foundation

У перший рік народження дівчинці поставили діагноз рак. Коли Алекс виповнилося 4 роки, незважаючи на своє погане самопочуття, вона захотіла продавати лимонад, щоб збирати гроші для лікарів, які допоможуть дітям боротися з раком. Батьки допомогли дівчинці відкрити маленький кіоск з лимонадом біля будинку і заробили $ 2 000. Після цього був створений іменний лимонадний фонд. У 2004 році Алекс не стало у віці 8 років, але до цього часу її проект встиг зібрати понад $ 1 мільйон. Гроші пішли на пошук ліків від раку. Батьки продовжили справу дівчинки, і по країні відкрилися сотні кіосків з лимонадом. Річний дохід фонду за останні кілька років склав $ 18 мільйонів. Ці гроші допомогли профінансувати науково-дослідні проекти, а також створити програму для допомоги дітям та їхнім родинам.

Тандив Чама, підтримує рух за освіту для молоді в Замбії

У 2007 році ця шістнадцятирічна дівчинка з Замбії стала третім лауреатом Міжнародної дитячої премії миру. Коли Тандив було 8 років, її школу закрили через відсутність вчителів. Однак дівчинка хотіла вчитися і, зібравши навколо себе дітей, відважно вирушила пішки на пошуки нової школи для себе і своїх товаришів. В результаті її зусиль, всіх дітей прийняли в школу. Натхненна своєю першою перемогою, дівчинка вирішила і далі боротися за право молоді на отримання освіти.

Кеті Стальяно, вирощує овочі для нужденних

Щоб допомогти людству, іноді достатньо просто нагодувати тих бездомних, що знаходяться поруч. Кеті Стальяно вчилася в третьому класі, коли вирішила допомогти бездомним і голодним людям. Виростивши величезний качан капусти за завданням школи, вона віднесла його до притулку, а через кілька днів родині Кеті прийшов лист з подякою: один качан капусти допоміг нагодувати майже 285 осіб. Надихнувшись ідеєю, Кеті стала створювати сади для вирощування овочів, і в свої 14 років керує благодійним проектом Katie's Krops. Зараз у проекті беруть участь понад 100 садів у 30 штатах, де щороку волонтери вирощують кілька тонн овочів для нужденних і бездомних.