День перший
Я – стипендіат Завтра.ua, я – еко, я – свідомий громадянин. Для мене кожен деньпочаток чогось величного, і ось 14 серпня я приїхав в еко-табір «Сlimate Change Camp II».
Близько десятої розпочалась реєстрація та отримання футболок. Спочатку все незрозуміло, проте втома й сонливість після потягу розпорошується, адже до мене кожні 2 хвилини підходять інші учасники, щоб познайомитись та обговорити усе, що заманеться. Зявляється відчуття, що знаходжусь вдома. І це тільки початок!

stependiat1

Початок роботи табору

Розпочались виступи, я кручусь у вирі знайомих облич та тих, кого вперше бачу або раніше чув про них і мріяв поспілкуватись. Роман Зінченко, координатор української мережі енергетичних інновацій Greencubator, відкриває захід розповіддю про динозаврів, завдяки яким (точніше – завдяки решткам яких) ми маємо теплі батареї взимку та пластикові пакети для покупок у торгівельних центрах. Все організовано дуже файно, такий собі нон-стоп. Після вступного слова йдемо на майданчик для тімбілдінгу. Роззнайомлююсь з усіма, граю у «Веселі старти», переливаю воду по трубопроводу, виконую завдання, що згуртовують команду та набираюсь сил для подальшої роботи.
stependiat2

Водопровід, командне виконання
 Ось воно – життя. Я входжу в азарт і роблю все можливе, щоб моя команда виграла.
Після командних змагань слухаю презентації діючих проектів Завтра.UA та Climate Change Camp I. «Зробимо Україну чистою!», «Eco-Map», «AMTimes», «3C (Три Ес)», «Велосипедами на навчання» та багато інших. Моє коло однодумців розширюється, і разом – ми зможемо все!
Не помітив, як пролетіло 5 годин. Стомлений, лежу і не можу заснути, бо в голові крутиться весь день, калейдоскоп облич людей, яких зустрів, але імен навіть не запам’ятав з першого разу, але я щасливий! Попереду, ще багато пригод, проте день добіг до кінця…
День другий
Новий день, ранок, сонце вже встало, встаю на автопілоті, а тут зарядка! Для мене це як невдалий жарт, я ж тільки щойно бачив чудовий сон про мандри. Але, зібравшись, йду на майданчик, ось вже стою в лінії… Вправи показує член Олімпійського комітету, так що зарядка вийшла першокласна.
Після сніданку – збори в актовій залі, організаційні моменти. Виступали Остап Голяка, засновник проекту BetaPlace, Олексій Рябчин, економіст-міжнародник, стипендіат програми «Всесвітні студії» Фонду Віктора Пінчука, магістр за спеціальністю «Інновації та сталий міжнародний розвиток» (University of Sussex), дописувач у TheWashington Post, Наталя Заверуха, засновник проекту з обміну речами «Плюшкін», а також Андрій Зінченко, засновник проекту EnergyTorrent. Я занотовую усе, про що нам розповідають досвідчені ментори, обговорюю це зі своєю командою, ми ж тепер всюди разом.  Ми – це 10 людей різних поглядів та професій, з різних міст, але зараз ми команда, ми одне ціле.
Ось закінчились виступи, командою йдемо до альтанки, набравши водички від Кока-коли, щоб протистояти післяобідній спеці. Починається мозковий штурм, придумуємо назву, слоган, вирішуємо, про що буде проект, обмінюємось ідеями. Усі настільки різні та креативні, що тільки встигай все записувати. Звичайно, і я вніс свою долю у розвиток проекту, я ж теж молодець!) Через години дві, за законами жанру, усі пересварилися. На щастя, здоровий глузд перемагає, і, висловившись, ми продовжуємо працювати далі.
stependiat3

Робота над командним проектом
Знову лекція від Дудкіна Олега про те, як спостереження за птахами відображає зміни клімату. Перша група йде займатися «бердвочінгом». Чесно кажучи, це не для кожного, бо потрібно мати витримку, гарний зір, слух та бінокль.
stependiat4

"Бердвочінг" - спостереження за птахами
 Після вечері – гайда з друзями в альтанку і думати над проектом. І все ж таки, після декількох годин я зрозумів, що завтра важливий день, і пішов відпочивати.
 День третій.
Сьогодні я разом з командою маю демонструвати суддям, наскільки плідно ми працювали протягом двох днів. Адже кожен із нас добре усвідомлює, що у часи, які переживає зараз наша країна, ми маємо допомагати їй, роблячи те, що вміємо, найкраще. До сніданку друга група учасників кемпу випробовувала й себе у ролі орнітологів, спостерігаючи за птахами.
Після сніданку ж усі рушили до лісу на прибирання, це було дуже весело. Хтось залазив у мішки, хтось просто кидався пакетами, словом, кожен розважався, як міг. Хіба я виняток?! Ні, звичайно! Спільними зусиллями менше, ніж за півтори години, було зібрано цілий самоскид сміття! І що важливо – відпочиваючі прилеглого до нашого табору санаторію, побачивши наше завзяття, й собі узялися прибирати територію санаторію. От що значить не просто повчати, а показати на власному прикладі, як треба діяти. Беремо це собі на заміточку, адже треба бігти в актовий зал.
stependiat5

Результат прибирання, гарний настрій і самоскид сміття
Виступ від проектного менеджеру Greecubator Ксенії Чоні, про те, як керувати проектами був надзвичайно корисним для учасників Еко-форуму. У кожного з нас є цікаві ідеї, можливо, і команда однодумців, однак часто немає цілісного бачення проекту та розуміння, де це бачення шукати. Пані Ксенія дуже точно пояснила нам, як розставити пріоритети та на що звернути увагу в процесі планування роботи команди. Іван Пасічник, засновник проекту EcoIs.me, своєю чергою, у виступі підкреслював, що професія, яку ти обираєш не є визначальним фактором твоєї успішності. Важливою є твоя особистість. Я так загорівся, що вирішив: приїду і не відмовлюсь від проекту, я і моя команда зробимо це!
Тепер настав час презентації проектів. Підготовка, так вже історично склалося, завершується за 5 хвилин до виходу команди на сцену. Я, як першокласник переживаю за мою команду, думаю тільки б не підвести, перемога навіть не головне, ні, ну звичайно, дух перемоги літає над нами, але я боюся підвести мою команду! Усі 10 команд працювали у чотирьох основних напрямах: «зелена енергія», «вода», «поводження з відходами» та «соціальні ініціативи».
Загалом, було представлені ідеї, спрямовані на ревізію стану водного та радіаційного середовища України, на прищеплення громадянам свідомої поведінки у поводженні зі сміттям, на створення додатку для мобільного, за допомогою якого можна визначити екологічність торгового центру тощо. Особливу відзнаку від журі отримала команда, яка хотіла облаштувати зупинки громадського транспорту у місті Дубно із пластикових пляшок.
stependiat6

Наша команда "Фільтр"
Наша команда запропонувала привчати українців економити воду за допомогою відеороликів, розповсюджуючи їх через канал YouTube. Ми лаконічно та з гумором презентували свою ідею. Суддями були ментори, які виступали перед нами напередодні, інші команди також мали право віддати голос за ідею, яка сподобалася.
stependiat7

Судді і ментори конкурсу проектів
Наш виступ переконав суддів і у згуртованості команди та перспективі її роботи у майбутньому. Оголосили результати, всі одностайно прийняли рішення, що перше місце належить нашій команді. Ура! Перемога! Несподівана перемога! Моя команда і Я зробили це! У мене зашкалюють емоції, голову просто зносить, ех, не дарма я тут!!
stependiat8

Перемога!!!
Святкування перемоги та обмін  враженнями. Тепер можна ближче поспілкуватися з менторами, обговорити наболіле та отримати чіткі рекомендації стосовно втілення ідей в життя. Розходимося, коли вже добре за північ, щасливі та задоволені власними результатами. 3 дні промайнули як один, і це не кінець, а все тільки попереду… Втілення проекту, нові зустрічі, і найважливіше – ти знайшов нову сім’ю, яка тебе чекає із задоволенням.
 День четвертий.
«Climate Change Camp 2» добіг свого завершення. Останній штрих на сьогодні – екскурсія на завод Coca-Cola, що знаходиться у смт Велика Димерка під Києвом.
Останній сніданок у компанії однодумців. Згадуємо кумедні моменти та плануємо подальші дії після табору. Автобус заповнився, ми вирушаємо на завод Coca-Cola. Дорога не близька, тому дехто дрімає, дехто жартує, дехто домовляється про зустрічі із друзями, що живуть у Києві. А я, що роблю я? Селфі з моїми новими друзями на память, коротче кажучи, нам весело!
stependiat9

Музей Coca-Cola
Починається екскурсія. Нам розповіли, що компанія ContourGlobal розробила інноваційну енергоустановку, що дозволяє заводу виробляти продукцію з урахуванням екологічної безпеки. Така установка одночасно знижує вартість енергії і скорочує викиди вуглекислого газу. Також ми побували на виробництві, що вражає своїми масштабами, скуштували щойно розлитих напоїв та зробили на згадку групове фото. Я щасливий, але в той самий час пригнічений, бо все – кінець цим чудовим дням. Ми на вокзалі у Києві. Обнімаємося та натхненні прощаємося, щоб за тиждень провести перший скайпколл та почати втілювати проекти в життя. Потяг, ніч, ранок, і «Привіт, моє місто!»… Життя продовжується, але в ньому з’явилось, щось нове! І це «Climate Change Camp2», він був, є і буде…