«Якщо ти вболіваєш за свою команду, то маєш триматися до кінця. Навіть якщо сьогодні вона програє. І так не лише на стадіоні» – прямолінійний і щирий Денис Душкін засмучується, коли вболівальники, незадоволені грою своєї команди, йдуть з трибун. Навіть якщо це гра Бразилії у півфіналі Чемпіонату Світу. Як гравець він знає, що підтримка фанів значить дуже багато. Як і те, що майстерність у футболі – це безумовно важлива складова успіху, та її обов’язково треба приправити вдачею – це ж гра.
d01

Ми зустрічаємося з Денисом пізно ввечері. Увесь день він проводить, граючи в футбол: зазвичай має чотири тренування на тиждень і тренувальні ігри щовихідних. А ще займається індивідуально з тренером. 
Зараз у хлопців канікули і звичних тренувань немає, але Денис все одно бігає зранку, грає в пляжний волейбол чи футбол та влаштовує з командою турніри. У вільний від тренувань час Денис вчить англійську, готується до міжнародної кар’єри. І як він все встигає? :)

«Головне не заривати талант у землю і не лінуватися», – ділиться Денис своїм баченням успіху. Він не розуміє, як можна пропускати тренування просто тому, що в цю мить хочеться зайнятися чимось іншим. Адже якщо ти маєш покликання і вибрав справу свого життя – то потрібно працювати довго, сумлінно і безперервно. «І виконувати ті дії, які вимагає від тебе тренер», – додає. Це якщо вже повертатися суто до футболу. 
d02

Скільки себе пам'ятає, хлопець цікавиться футболом. Займатися почав просто з 1-го класу. Батьки спочатку поставилися до його пристрасті як до тимчасового захоплення, але своєю наполегливістю він довів, що це так просто не минеться, справу всього життя не можна «перерости». І тепер рідні Дениса – його найвірніші фани.
З українських клубів Денис вболіває за «Шахтар» та «Дніпро». Говорить, що вони показують сучасний європейський футбол, і в них є клас гри. А зі світових його улюблений клуб з дитинства – це ФК «Барселона».  Він мріє за кілька років грати в якомусь з цих клубів. А ще – виступити за національну збірну України. 
d04

Поки що Денис грає в команді Хмельницької ДЮСШ на позиції центрального півзахисника. Команда грає за схемою 4-5-1. Для чайників (тобто нас :)) Денис пояснив, що це захисники-півзахисники-форвард. Команда Дениса проста, «не-клубна», але вона посіла третє місце в останньому сезоні Першої ліги України серед юніорів. І Денис вірить у свою команду – говорить, що у неї є «рівень» і  найважливіше – злагоджена гра: «Потрібно розуміти один одного на полі. А з нашою командою ми спілкуємося і поза межами поля. Я дуже задоволений тим, як ми здружилися». Свій стиль гри описує як «жорстко, але за правилами». Так і є: хлопець відіграв сезон без жодної жовтої картки.
Команда вірить у Дениса навзаєм. Денис згадує: «Було звичайне тренування. Потім нас всіх зібрали і попросили написати ім’я найкращого гравця в команді. Хлопці вибрали мене». Лише після голосування він дізнався, що це означало – він, як найкращий гравець, поїде в Бразилію на Чемпіонат світу 2014 в Copa Camp Coca-Cola
rkekr0hz6i0

Вражень від поїздки до Бразилії у хлопця океан і розповідь Дениса нагадує калейдоскоп радості: 

«Купа емоцій. Усі там були щасливі. Я не зустрів жодної людини, яка б ходила і хмурилася. Екіпірони завжди посміхалися, навіть пізно ввечері, коли всі були втомлені». 
«У табір приїжджали Бебету і Марта. Це бразильські футболісти. [уже здогадуючись, що у звичайних людей захоплення футболом має межі, пояснює Денис] Було круто побачити зірок. І взнати, як там грають у футбол».
 «Мені запам’ятався турнір. На жаль, наша команда не виграла, але ми дійшли до фіналу. Я так хотів виграти для України. І для Кока-Кола Україна».
 «У мене дух перехопило, коли я зайшов на стадіон. Ви знаєте, ми були на матчі-відкритті? Вболівальники там просто нереальні. Усі так вдягнені. І гімн Бразилії співали всім стадіоном. Як у нас в Україні під час ЄВРО». 
 «Я коли летів у літаку, думав, невже мені це перепало? Дуже-дуже вдячний компанії Кока-Кола за таку можливість».
 А нас Денис дуже-дуже захоплює своїм позитивом і цілеспрямованістю. Ми теж будемо разом з ним мріяти. І коли він вийде на поле у формі національної збірної – будемо у футболці з його номером голосно скандувати «У-КРА-Ї-НА». Певна річ, що до кінця матчу.