01

01

– Привіт, я Джована! Хочеш політати? – питає мене випадкова сусідка на пляжі. Я пропоную їй у відповідь майже гарячого від спеки білого вина. Джованні дев’ятнадцять. Англійською вона говорить ледь-ледь, тому жваво жестикулює і видає мільйон смішних звуків, від чого сама заразно регоче. Її неможливо не фотографувати, коли вона вся золота від заходу сонця, прикладає до напіввідкритих вуст губну гармоніку, на якій вчиться грати пісні Боба Ділана. В неї смачно колишуться великі груди на худенькому тілі і Джованна нарікає, що вони заважають їй бігати.
03

04

05

06

Мама індіанка народила її від італійця у шістнадцять, це, зрештою, не так вже й рано для Бразилії, потім волочила за собою по рейвах, але коли Джованні набридало курити з мамою маріхуану і ковбаситись з її друзями під техно, вона ходила з сусідами до церкви, а у чотирнадцять почала самостійне життя, поїхавши з дому. Цноту вона втратила у дванадцять (і визнає, що тоді не зовсім розуміла, як користуватись своїм тілом), пила з тринадцяти, нюхала кокаїн з п’ятнадцяти, а робота на телебаченні і шанувальники висмоктували з неї всю енергію. З сірими очима, каштановим волоссям і світлою шкірою в комплекті до згаданих вже грудей пробитись в теле-шоу було не складно, хоч насправді, Джованна мріє бути клоунесою, бо любить бачити, як їй у відповідь просто посміхаються. Тож її гламурні до невпізнаваності фотографії на Фейсбуку, який хакнули фанати свідчать, як сильно щодня доводилось себе руйнувати. В свої дев’ятнадцять вона зріла, смішна і свіжа, тож я не відчуваю жодної різниці у віці, обговорюю з нею те, що частина перших досвідів і у мене були ранніми і тішусь, що мене не занесло на телебачення, а кокаїн в Україні не в такому обігу, як у Бразилії.
Хлопець Джованни із дивним прізвищем Мойкано, як і вона народився в місті, що називається ЩАСЛИВА ГАВАНЬ (Porto Alegre), потім перебрався до РІО і щодня, їдучи мотоциклом з Іпанеми через Барра да Тіджука на роботу, бачив як літають дельтапланеристи, тож, врешті, прийшов до них на гору і відтоді він не займається нічим іншим. Мойкано тішить, що люди завжди віддають йому гроші з посмішкою і питають чи не замало, і ми з ним сходимось у думці, що гроші - це енергія, яку треба вміти правильно брати і віддавати. 
07

08

Все зароблене Мойкано витрачає на крила, і якось провів два тижні під Києвом, коли став офіційним пілотом АЕРОСа, як виявляється, другої у світі фабрики дельтапланів. В Україні його найбільше здивувало, що в маршрутках треба вчасно і голосно кричати СТОП, а також те, скільки горілки п’ють за обідом майстри, від точності яких залежить легкість і безпека його польотів. Я припускаю, що саме це допомагає українському АЕРОСу так успішно конкурувати на ринку з австралійцями і каліфорнійцями. Мойкано спеціально для мене одягнув футболку з написом «ВЕЛИКА КРУЧА 2008».
09

10

Джованна і Мойкано живуть на тій самій кручі, з якої літають, вище за всі розкішні вілли з басейнами, в хатці, яку сміливо можна було б назвати халупкою, якби вона не була будиночком мрії. Кому потрібні вікна, якщо тепло круглий рік, і дірки в піддашші краще за кондиціонери вентилюють простір між пофарбованими в різний колір стінами, а різнокаліберні листи шиферу – цілком достатня покрівля. Вода і світло крадені, WiFi працює.
11

Перше, що робить Джованна, коли ми повертаємось додому – біжить в туалет, не зачиняючи жодних дверей і милуючись океаном. Потім ми приймаємо душ на подвір’ї, і Джованні подобається, що я її фотографую, вона каже, що це буде наш маленький секрет.  Тим часом вона розповідає, як раз топилась, але море її не схотіло і викинуло; що комарі її не кусають, бо, імовірно думають, що вона їх друг, але, про всяк випадок, в будинку живуть дві жаби; що її кіт дуже хороший кіт, бо любить інших тваринок і не нападав на маленького алігатора, який виповз з корчів, і що одного дня вона збудує собі хатку на дереві.


Тоді Джованна MAKE FRIENDLY, дістаючи з-поміж касет з рок-музикою, точнісінько так само підписаних кульковою ручкою, як колись підписувались всі касети у моїй юності, маленьку  коробочку з прозорими папірцями і пахучим зіллям.
Вона далі розповідає без перестанку, наскільки хвора річ телебачення, що в неї бувають дивні флеш беки, від яких їй здається, що вона схиблена, як багато шкоди людському спілкуванню завдають власницькі інстинкти і споживацтво; що ніколи не бачила цієї білої холодної штуки, яка падає у нас взимку; що її здивувало коли росіянка, з якою колись давно всього лиш цілувався Мойкано, була з нею відстороненою і не привітною, а також що її улюблена книжка, яку перечитала декілька разів «CELESTINE PROPHECY». Вона сіє слова синхронно із мукою через сито, повторює за мною, сміючись «дріжджі», і місить довгою дерев’яною ложкою тісто на пиріг, який вирішила спекти з нагоди моїх відвідин і своєї ЛАРІКИ – різкого нападу голоду.
Мойкано приїжджає зі своєю давньою подругою, яка в обмін на сьогоднішні польоти робить Джованні якийсь особливий масаж, який має привести в гармонію душу і тіло. Масаж, мабуть таки особливий, бо звучить так, ніби в сусідній кімнаті хтось пристрасно і довго займається  сексом при свічках під медитативну музику.
Джованна виходить розімліла в футболці з кольоровим пацифіком на своїх м’яких об’ємних грудях, які страшенно хочеться порухати, і в одній чорній та одній білій шкарпетці під в’єтнамками. 
15

Подруга Мойкано – пишнотіла, кучерява, експресивна смаглявка Майана з по-чоловічому волохатими ногами, чим вона особисто, здається, абсолютно не переймається. За п’ять хвилин знайомства ми встигаємо обговорити гормональні сплески, від яких в двадцять вісім жінкам маніакально хочеться дітей, і вона ділиться теорією про жіночу еякуляцію, яку почула від знайомої, котра у 53 народила одинадцяту дитину і була сповнена сил і життєвої енергії.
Пиріг, тим часом, збіг і пригорів, але ми їмо його просто ножем з форми і тішимось, як діти, ділячи хрусткі карамелізовані шматки скоринки.
17

Потім знімаємо з даху їхнього старенького гольфа дельтаплан і їдемо вечеряти в Леблон - Джованна, як була у двох різних шкарпетках. Поруч з ГОЛЬФом запаркований ще старіший ФІАТ кольору іржі і Джованна каже, що хотіла б собі таку машину, бо вона feels the style. Я погоджуюсь, що до її смугастого светрика в обтяжку з швами навиворіт і завеликих коралових шортів, обрізаних з секонд-хендних джинсів Ральф Лорен, таке авто би пасувало, якнайкраще.
18

Повечерявши майже мовчки від втоми (говорить тільки Майана – багато і голосно, про якісь жіночі фізіологічні речі) креветками і свіжими соками, ми прощаємось.
Джованна каже, що одразу відчула, що я така сама, як вона, бо мало хто з бразилійців ходить на пляж один, а вона думала, що я місцева.
19

Джованна обнімає мене дуже міцно і я думаю, як добре, що їхню хатку не купив якийсь міліонер і не збудував там віллу з басейном. На щастя для людей, які живуть з своїх мрій, ще залишились місця, де можна не зачиняти двері серед саду, заставленого чудернацькими артефактами, між скелею і океаном, з старим холодильником заміть шафи для одягу і картою світу на стіні, щоб я могла показати, де мій дім.


На щастя, хлопчики з фавели Рохінья, яка формує ландшафт Ріо, навіть коли хлопчики незрячі, як той, що з короткого відео від Кока-Коли , хапаються за тугі футбольні м'ячі лунких на увесь світ мрій. Роблять прострільну передачу аж у небо. Влучають. І перемагають.