«Катерино, доброго дня! Ми подзвонили у влучний момент? Маєте змогу спілкуватися? Вам краще зараз сісти, бо ми хочемо вас привітати. Ви пройшли співбесіду і вас запрошують на стажування до «Кока-Кола Україна»! Можемо перепитати, якщо не вірите», — той, хто дзвонив з новиною, зрозумів причину тиші у слухавці.

Коли Катерина Стужук, студентка Києво-Могилянської академії, відповіла на той щасливий дзвінок телефону, вона їхала у громадському транспорті. Її дихання перехопило на хвилинку, а потім, коли дівчина усвідомила, що скоро вона потрапить за лаштунки всесвітньо відомої компанії, мова повернулася до неї разом із відчуттям перемоги. Катя, вже екс-стажерка (і далі ви дізнаєтесь, чому саме «екс»), розповіла нам про своє стажування: як готувалася до нього, що її найбільш вразило, ставлення керівників та єдине слово, яким можна описати компанію «Кока-Кола Україна».

«Я й гадки не мала, що стажування буде у «Кока-Колі»

22 травня почалося моє літнє стажування у фінансово-комерційному відділі «Кока-Кола Україна». De facto воно вже закінчилося, але «до побачення» я не почула. Навпаки, мене запросили стати частиною команди і я погодилася. Наразі я працюю у «Кока-Кола Україна» неповний робочий день. Починалося все наступним чином.

На другому курсі ми з подругою потрапили на ярмарок вакансій. Зібрали контакти і відправили багато заявок у різні компанії. Одна з компаній зазначила, що вони підшукують стажерів у сфері фінансів та маркетингу. В той момент я не знала, де саме буде стажування. Вирішила податися на фінанси, оскільки це пересікалося з моєю спеціальністю в університеті. Коли мені сказали, що шукають стажера саме до «Кока-Коли», я була приголомшена і, звичайно, захотіла потрапити до відомої компанії ще більше. В мене прокинувся азарт.

Досвіду роботи в мене майже не було: волонтерство в AIESEC, участь у різних конференціях. Щоб підготуватися до співбесіди я з головою занурилась у старі конспекти та завдання з економіки, інформатики та математики. Досить хаотично перестрибувала від «Excel» на комп’ютері до книжок. В голові була мішанина. Якщо це інтерв’ю зараз читає студент, зацікавлений у стажуванні, раджу йому повторити якісь базові штуки, а не навалювати стільки інформації до купи, як зробила це я. Видихніть та зосередьтеся на головному!

«… а потім я почала отримувати задоволення від співбесіди»

Хвилювання та драйв — ось мій стан перед співбесідою. Я була у передчутті чогось невідомого та цікавого. Мене тепло привітали на ресепшені, а потім підійшли двоє солідних осіб — тоді я ще не знала, що це мої майбутні наставники. Знайомлюся з ними і думаю, що зараз щось складне запитають. Але ні, мене розпитувати про те, хто я, чим живу, як мій день. Нуль залякувань! Тоді я розслабилася і почала отримувати задоволення від співбесіди. У той момент я ще більше захотіла працювати у «Кока-Кола».

Співбесіда складалася з двох частин. Перша частина — знайомство зі мною та з компанією. Друга частина — практична. Мені дали комп’ютер, на якому я мала виконати 4 завдання. Тоді я була впевненою, що завалила геть усе.

Коли мені подзвонили і привітали, я була у шоці. Досі пам’ятаю те неосяжне щастя! Я зрозуміла, що я йду правильним шляхом. Це була моя маленька перемога, якою я дуже пишаюся.

«Перший день стажування почався з переляку»

Персональна мета стажування — подивитися зсередини на слово «фінанси». В університеті вчать теорії, а я хотіла спробувати все на практиці та зрозуміти, чи прийдеться мені до душі робота в цій сфері.

Перший робочий день почався доволі кумедно. Мені провели екскурсію офісом, показали робоче місце і повідомили, що зараз вивезуть мене з Києва. Без жартів. Стало трохи лячно, але було б чого J Насправді це був барбекю-день для всіх співробітників — спеціальний захід для тімбілдінгу всередині компанії. Це було дуже кльово! Я одразу ж познайомилася зі всіма у неформальній обстановці. Наступного дня мені простіше далося спілкування з колегами, адже в нас вже були спільні спогади.

Оскільки я одночасно стажувалася у фінансовому та комерційному відділах, то в мене було два наставники — Сергій та Інна. Перші тижні я заново вчилася використовувати «Excel», адже від цього залежала моя подальша робота. Коли ставили завдання, то не розказували напряму, як саме отримати потрібний результат — це давало мені змогу дійти то нього самостійно. Коли я надсилала виконане завдання, то мені пояснювали, як можна було зробити інакше, просили обґрунтувати той чи інший етап. Такий підхід мені сподобався. Після міні-навчання почали давати вже більш серйозні завдання: оновити робочу базу, подивитися, як планували ціни по бізнес-плану та інші.

Я дуже завдячую своїм керівникам — Сергію та Інні. Це дуже відкриті та цікаві особистості. Мені хотілося не тільки навчатися в них, але й дізнатися їх точки зору на останні події у світі та країні, їхні хобі та захоплення. Але попри все, вони — професіонали своєї справи. Наразі я працюю виключно з Інною, оскільки залишилася в її департаменті. Вона не просто ставить завдання, але надає всі необхідні пояснення, аби я мала уявлення про загальну картину, що дуже допомагає.

«Якщо охарактеризувати «Кока-Кола Україна» одним словом, то це – …»

Дружній колектив «Кока-Кола Україна» — це величезний бонус. Під час обіду ми збираємося разом, розмовляємо. В такі моменти я відчуваю, що стала частиною команди. І це надихає!

«Радість» — слово, яким я можу описати цю гігантську компанію. Я приходжу на роботу і мене зустрічають усміхнені люди. Вони отримують насолоду від своєї роботи, їх переповнює радість, і вони діляться нею.

Приємною несподіваністю стало піклування про співробітників. В нас вже був барбекю-день, про який я говорила раніше, день здоров’я, день дітей та інші — і це тільки за ті 4 місяці, що я в компанії. Дуже здивувалася, коли побачила, скільки соціально-важливих проектів реалізовує «Кока-Кола». Не просто говорить про соціальну відповідальність, але діє. Я й не замислювалася раніше, що у «Кока-Коли» є світові цілі, серед яких посилення ролі жінки, сортування сміття, розвиток молоді, різні екологічні програми.

Коли я долучилася до «Кока-Кола Україна», то автоматично потрапила до зони росту. Щодня на мене очікують нові цікаві завдання та проекти. Я стала більш відповідально ставитися до багатьох речей, вчуся тайм-менеджменту, аби якісно суміщати роботу та навчання. Головне, це те, що я відчуваю — у мене все тільки починається!