Таджикистан одразу й надовго захопив моє серце. Високі гори, льодовики та блакитні озера роблять цю країну неперевершеною, а мізерна кількість туристів дає можливість наодинці пізнати чудеса її природи. Країна застигла в минулому: чоловіки досі ходять у традиційних халатах, а на жінках мерехтить ікат. Для любителів екстриму тут є море занять. Я раджу проїхатись Памірським шосе, яке сполучає Ош у Киргизстані та Хорог високо в Памірських горах. Це найвисокогірніше міжнародне шосе світу насправді – ґрунтова дорога, переповнена козами та вівцями. Значний відрізок дороги проходить вздовж річки П'яндж, яка протікає між Таджикистаном та Афганістаном. Затамувавши подих, впродовж сотні кілометрів можна спостерігати за афганськими селами.
pyange-river

Річка П'яндж
Подолавши подорож до Хорогу, опиняєшся на стелі світу. Кайф Хорогу також у тому, що на місці можна отримати візу в Афганістан та на день переїхати річку в сусідню країну. Насправді ж у Бадахшані, чиєю столицею є Хорог, живе один народ, хоч і розділений по двом берегам ріки та кордоном між Афганістаном та Таджикистаном. На один день я перескочила через П'яндж і занурилась у життя афганського села. Я була шокована, що в ньому лише декілька років тому в домівках поставили вікна. В цих краях вражає шалено красива природа та шокуюча бідність.
khorog

Хорог
afganistan-school

Школа у Афганістані
Документальний фільм Lenin's Сhildren («Діти Леніна») ВВС – глибокий погляд у реалії сучасного Таджикистану та радянське минуле цієї бідної маленької держави.
А для більшого занурення в минуле Таджикистану, рекомендую книжку «Схватка на «Крыше мира»: политики, разведчики и географы в борьбе за Памир в XIX веке». Книжка дає можливість читачеві в усій повноті познайомитися з історичним сюжетом, відомим в зарубіжній літературі під назвою «Велика гра в Азії». Видання не найновіше, але без історичного екскурсу не можливо зрозуміти чому саме так живе сучасний Таджикистан.
khorog

І знову Хорог
Досі мрію повернутись на височенні Памірські гори, але цього разу продовжити подорож до самого Киргизстану. Раджу усім поспішати на “стелю світу”, поки сюди не добралися туристи. Якщо ви, як і я, неспішите та є неупередженим мандрівником, отримаєте багатство нових візуальних вражень; нове сприйняття деяких, начебто, банальних термінів, як «щастя», «бідність», «радість», «надія»”; шанс дослідити політичні та економічні поняття, як «фундаменталізм», «капіталізм», «комунізм», «прогрес», та «розвиток»; і, найголовніше, час для самопізнання. 

Враженнями поділилася Богдана Павличко з видавництва Основи