ВелоМандри.UA
Проект ВелоМандри.UA почався з бажання чотирьох друзів провести літо в подорожі Україною. Віталіна, Юрко, Андрій і Сергій, маючи достатній досвід піших подорожей, вирішили спробувати себе в новому форматі – тривалому вело-тревелі, щоб більше дізнатися про життя простих людей в інших куточках країни, своїми очима побачити ті місця, про які вони тільки читали у книжках, і тим самим «об’єднати» своїм маршрутом різні регіони України та поділитися своїми враженнями з усіма охочими.
Команда зібралась у травні, придбала чотири б/у велосипеди і спланувала
маршрут – вздовж північних і західних кордонів країни, з заїздом в крайні географічні точки, обов’язкове відвідання Говерли, і далі – на південь, в Одесу, щоб закінчити подорож в селі Вилкове – мальовничому місці, що називають «українською Венецією». Жоден з друзів до старту не мав досвіду велопоходів і навіть не уявляв, як у подальшому складеться ця авантюрна мандрівка, але об’єднувало друзів велике бажання хоча б спробувати)
А ось і самі члени відважної команди.
 Сергій
velomandry_sergiy

Учасник пішохідних походів по Харківській області та в Криму, а також велопоходів вихідного дня по Харківщині, в минулому – мандрівник автостопом, накатав по дорогам Білорусі та Україні не одну сотню кілометрів. Зараз активно займається скелелазанням та регулярно виїздить на Хортицю і ПБК на тренування. Окрім вищезазначеного очолює Загін першої допомоги Червоного Хреста у Харкові. Підтримує різного роду соціальні та екологічні ініціативи.
Сергій одним з перших висловив готовність вирушити у подорож цього літа. До велоформату поставився з великим інтересом і дуже допоміг групі з вибором велоспорядження.
Андрій
velomandry3

Підписавшись на подібну авантюру, Андрій побачив можливість в черговий раз випробувати свої сили в тривалій подорожі, як це було в 2011 році в великому пішому переході через Україну. У вільний від мандрів час він працює керівником шкільних походів по Харківській області, Криму та Карпатах. Брав участь у поході по Кавказу і байдаркових сплавах по Сіверському Донцю. Цієї весни він успішно пройшов Пішохідну Сотку (100 км/24 години).
У підготовці до подорожі взяв на себе технічну сторону: програмне забезпечення, електронні карти, цифрову техніку та зарядні пристрої тощо.
 
Юрко
velomandry4

Юрко – підкорювач найвищих гір Карпат і Криму, любитель таких місць, як Меганом і Утриш, патріот походів по Харківській області, на його рахунку безліч цікавих поїздок і навіть подорожі автостопом по Росії до дольменів Західного Кавказу. Був ініціатором і учасником Пішохідної Сотки (100 км/24 години). Зараз бере активну участь в роботі Загону першої допомоги Червоного Хреста та займається скелелазанням.
Юра багато років поспіль був організатором і керівником пішохідних походів, тож не дивно, що саме у нього з’явилася ідея велопробігу. Юрко склав маршрут подорожі і зібрав набори для ремонту велосипедів. Але головний його вклад на підготовчому етапі – це нескінченний потік оптимізму і впевненості в тому, що у друзів все вийде.

Віталіна
velomandry5

Віталіна провела в мандрах Україною три літа поспіль і має досвід дійсно довгих походів (вона пройшла пішки понад 2000 км: 1600 км в подорожі від Івано-Франківська до Куп'янська, близько 150 км в походах по Криму, і 500 км по українських Карпатах, приймаючи участь в найцікавішому проекті – «Вздовжкарпатській Експедиції 2013»). І це не враховуючи тижневих походів до різних мальовничих місцин України. Віта також брала участь в Пішохідній Сотці. Дівчина з радістю підключилася до подорожі, незважаючи на те, що сумарний велопробіг за все її життя становить близько 50 км. До підготовки вона підключилася останньою, взявши на себе почесні обов'язки завгоспа, бухгалтера і блогера.
Стартували ВелоМандри.ua 18 червня 2014 року. На момент старту друзі навіть не уявляли, як у подальшому складеться їхня авантюрна мандрівка – ніхто з них ніколи не приймав участі у довгих велопоходах, а дехто – вперше сів на велосипед. Безперечно, перші дні подорожі виявилися важкими для кожного з учасників – вони звикали до велосипедної крепатури, важких баулів на багажниках і, звичайно ж, один до одного.