Діставшись Києва, друзі одразу ж відправилися на Майдан, щоб на власні очі побачити місце, де творилася сучасна історія. Їх переповнювали суперечливі почуття –радість перших 1000 км в дорозі і урочистий смуток пораненого міста. Тоді Майдан нагадував гігантський мурашник в центрі Києва, що живе своїм особливим життям – безліч туристів, журналістів та іноземців, старожили, які пережили трагічні лютневі події, дівчатка, що ведуть жваву торгівлю сувенірами, яскраві глянцеві плакати «за єдину Україну» і непомітні написи на стінах, що застали протистояння у самому розпалі.
Несподівано в Києві у друзів взяли інтерв'ю представники лондонських мас-медіа. Вони розповіли їм про свою подорож і про те, чому опинилися саме тут, на Майдані. Англійці були трохи здивовані маршрутом і побажали команді успіхів у мандрах!)
velomandry21

velomandry22

Після насичених київських вихідних друзям дуже приємно було знову опинитися в дорозі. У найближчих планах – Коростень, Сарни, Ковель, а далі – природна перлина цього краю – Шацькі озера.
Шоссе Київ-Ковель друзі жартома називали злітною смугою через класне покриття. Місцеві говорили, що там навіть може сісти винищувач :) І дійсно, щось магічне було у цьому шосе: велосипеди летіли по ній з середньою швидкістю 20 км/год. Проїхавши Житомирською і Рівненською областями вони зустрічали там тільки веселих і добрих людей. Шацькі озера позначились на 24 день мандрівки, позаду вже 1641 км. І, звісно, заїхали на Світязь – волинське море.
Шацьк порадував і подарунками – ось такий презент друзі отримали від шацьких таксистів – вони передавали привіт Харкову та запрошували всіх сюди на відпочинок!
velomandry23

16 липня друзі вже були у Львові, де відремонтувались – довелося замінити втулку заднього колеса – і впевнено відправились в Чоп і на Говерлу.
velomandry24

velomandry25

19 липня ВелоМандри. UA подолали найскладнішу частину Карпат. З самого ранку йшов набір висоти і докладали великих зусиль, щоб піднятись наверх, але одразу за кордоном Закарпатскьої області пішов затяжний спуск, де кожен встановив свій рекорд швидкості – максимальний поки що 58 км :) Неймовірно гарно – ясний день, великі хмари в небі, маленькі села в долині і копиці сіна по верхах. Здолавши 2100 км, будучи в дорозі майже місяць, ВелоМандри.UA попрямували в Ужгород.
velomandry26

velomandry27

velomandry28

velomandry29

velomandry30

Такі подорожі додають цікавих відкриттів (допис від 21 липня на сторінці Вконтакте):
«Чем дальше уезжаем на запад, тем вкуснее становится хлеб – пекут его на маленьких сельских пекарнях, он всегда свежий, с совершенно особенным вкусом и запахом, а буханки - просто огромные, и уже порезаны щедрыми ломтями. Невольно вспоминается Керуак и его дорожные наблюдения: «Я съел яблочный пирог со сливочным мороженым – по мере того как я продвигался в глубь Айовы, и то и другое становилось лучше: пирог больше, мороженое жирнее». Ну прям все как у нас! :)» ©
Завітавши до Мукачева друзі вирушили до крайньої географічної точки на заході України – міста Чоп, що розташоване на межі кордонів Угорщини та Словаччини. Вирішили їхати не трасою, а селами. Для них вони здалися дуже незвичними будиночки вкриті черепицею, назви вулиць та магазинів написані угорською мовою, та й сама мова насичена незрозумілими словами. Трохи поспілкувались з місцевими жителями і, хоча ВелоМандри розмовляли українською, порозумітися їм допомагали жести :)
velomandry31

velomandry32

velomandry33