Завітавши до Закарпатського краю, ВелоМандри вже планували підкорення наступної цілі – Говерли. І на цьому етапі зявилась радісна новина – до них вирішила приєднатись дівчина Вікторія із Донеччини. Не побоявшись труднощів довгого шляху, вона приїхала до них у самісіньке Закарпаття, щоб разом підкорити Говерлу. Тепер невтомних друзів стало п'ятеро!
28 липня стало пам’ятною датою – саме в цей день ВелоМандри підкорили Говерлу! Вони опинилися вище хмар і мали нагоду побачити чарівну панораму карпатських гір. Звичайно ж, не забули про прапор рідного міста на Говерлі: Куп'янськ, привіт тобі від веломандрівників! :)
velomandry34

velomandry35

velomandry36

velomandry37

Проїхавши Слобожанщиною та Поліссям, відвідавши Волинь, Галичину та Закарпаття, підкоривши Говерлу, ВелоМандри вирушили на Буковину. Позаду залишилось 2500 км траси та сільських грунтівок, великі міста та безліч маленьких сіл, несподівані зустрічі на шляху та цікаві розмови з місцевими жителями – невичерпне джерело етнографічних матеріалів. Друзі збирали фото-матеріали, робили нотатки під час мандрівки та одразу ж ділилися новинами зі своїми читачами. Ось рядки з допису Вконтакте від 2 серпня:
«Вопреки сложившемуся мифу, что на Западной Украине "русского языка нет", мы слышали чистейшую русскую речь и во Львове, и в маленьком городке Сколе, в Ужгороде и Мукачево. И даже в Верховине - гуцульской столице - в кафешке официанты отвечали нам по-русски. Мистика и все тут! J»
velomandry38

Того ж дня ВелоМандри вже були у Чернівцях! На рахунку 2700 км або ж півтора місяця в дорозі. Наступні пункти призначення – Хотин, Кам'янець-Подільський та Хмельницький. У цей чудовий момент групу покинув Сергій – він мав повернутися до Харкова у справах.
velomandry39

velomandry40

Свої 3000 кілометрів ВелоМандри відсвяткували у Вінниці і вирушили до Умані! Їх залишилось лише двоє – Юрко і Віка також вирушили додому. Віталіна та Андрій рішуче та впевнено рухаються далі, минаючи золоті поля Вінниччини.
velomandry41

velomandry42

velomandry43

Проїхавши Умань транзитом, мандрівники попрямували до моря, в Одесу! Неймовірної краси Хаджибейський лиман не залишив їх осторонь.
velomandry44

velomandry45

14 серпня ВелоМандри вже святкували свої 3500 км в Одесі – це остання велика віха на їхньому маршруті. Вже на руках квитки, закінчуються останні гроші, а в думках –
дім. 59 днів вони в дорозі, але завжди останні дні найбільше запам’ятовуються – фінальним акордом подорожі будуть відвідини Вилкового – містечка в дельті Дунаю, відомого як «українська Венеція».
Незважаючи на постійні проколи камер і розбиту трасу, південні дороги радували очі: припилені акації та випалені поля, гори кавунів, повітря, наповнене ароматами динь та персиків, стада кіз і овець – тут неймовірно атмосферно!)
velomandry46

velomandry47

velomandry48

А далі було Вилкове, відоме тим, що у місті прорито безліч каналів - тут їх називають єриками. Саме Вилкове – лише невеликий п'ятачок, все найцікавіше починається вже далі – десятки островів, безліч каналів, по-справжньому дикі місця. Човнів тут, напевно, більше, ніж автомобілів – кожен дім має власний пірс, з калиточками, а мостики йдуть далеко в річку. Човни курсують з боку в бік, повні рибальських снастей. Вилкове дуже позитивне і світле, а жителі привітні і товариські – всі звикли до великої кількості туристів, підходять по декілька разів, запрошують на екскурсії. Розхвалюють своє вино, яке називають «новак».
velomandry49

velomandry50

По дорозі додому ВелоМандрам запам’яталась остання ночівля, коли команду неочікувано зупинив чоловік на трасі, запропонувавши у нього спокійно переночувати, навіть з кондиціонером! Так почалась сумбурна ночівля під дахом маленького будиночку на березі дунайського каналу. Вечір в компанії рибаків та господаря Анатолія, який всіх щедро частував своїм міцним напоєм, примовляючи зі смаком «65 градусів, не менше», а рибаки стоячи випили першу чарочку під «слава Степану Бандері і жінці його Палажці». І таких гумористичних випадів було предостатньо, сміялись безперервно, встигаючи лише дослухати черговий анекдот. Ця ночівля вдало підсумувала всі довгі дні в подорожі. Привітність, яку ВелоМандри відчули на собі в Бессарабії, на цьому «дикому півдні», і багато-багато теплих слів і щиросердої допомоги від людей по всій Україні зібралися в їхній пам'яті як в скарбнички.
velomandry51

І от фініш. 20 серпня закінчилась ця частина подорожей команди ВелоМандри.UA. Два місяці в дорозі і майже 4000 км, сьогодні ж друзі їдуть додому, в Харків. З вражень, якими вони поділилися – дивно прокидатись і усвідомлювати, що сідати на велосипед більше не потрібно – все, нарешті доїхали :)
velomandry52

ВелоМандри.UA завершили свою двомісячну мандрівку. Їм цікаво відкривати для себе щось нове – освоювати нові види туризму, розширювати географію своїх мандрівок, залучати нових людей до активного способу життя. Перегорнувши сторінку цієї книги подорожей, друзі планують активно долучитися до розвитку української велоспільноти, і тим самим надати проекту ВелоМандри. UA логічного продовження :)