Чим преркасний вейкбординг – це поєднанням корисного з приємним і ще раз із приємним. Приваблює тисячі бажаючих легкістю опанування і невичерпним фаном, ще й на природі. На вейкборді вам завжди буде весело, до того ж ви й не помітитие, як поїдите чи попливете. Головне – вдалий початок. І тут я знову рекомендую взяти толкового інструктора.
Вейкбординг для мене став логічним продовженням сноубордингу, яким я займаюся професійно. Тотожностей багато: і те, і інше пов’язане із дошкою, балансом, схожими є стійка та техніка катання. Врешті-решт сніг – це та ж вода! Тому перший мій вейкрайдинг відбувся досить самовпевнено: одразу на кільцевій канатній дорозі в київському вейкпарку «Х-трекшн».
wakefly
Автор зображення: Glyn Lowe

 Стартонув я одразу з бона, без жодного натяку, що я це роблю вперше. Тобто крутезно поїхав. Але тільки до повороту каретки, що тягне мотузку з фалом. Далі я ганебно шмякнувся в латаття і погріб до берега. Так повторювалось рази 2-3. Нарешті я зрозумів, що головний цимес не так в дошці, як у роботі з фалом. Так мені вдалося пройти перший поворот. А от другий я так і не осилив, бо не вмів робити елементарну «зарізку».
Стоп, раз вже пішли терміни, перейдемо до самого катання, щоб ви не повторювали моїх помилок. Вейкбординг – це катання на дошці за фалом (мотузкою) по спеціальній хвилі. Звичайний катер її не може створити, а от спецсудно чітко ріже воду і закручує її бурунцем так, що за кормою в нього утворюється двостороння хвиля, контуром схожа на Ейфелеву вежу. Ось це і є «вейк». А дошка має назву «вейкборд».
Про що подбати в першу чергу? Про купальні шорти (а не плавки чи бікіні – вони мають здатність якось надто швидко злітати від тертя об воду) і рукавички. Підійдуть звичайні велосипедні з укороченими пальцям. Це щоб потім не було кривавих мозолів на долонях – важко буде по клавіатурі тицькати і лайки під коментами до своїх фоточок ставити.
Підбір спорядження. Власне, його вам підбере інструктор. Зазвичай початківцям дають плавучий і громіздкий «скулбас». На ньому не буде спец-черевичків, нога встромляється в петлі, щоб можна було швидко її висмикнути в разі чого. Також на вас одягнуть рятувальну камізельку і шолом. Це обов’язково згідно з технікою безпеки.
Хочете вже на першому занятті козирнути чимсь перед інструктором? Скажіть, що знаєте вейкерську мову жестів: великий палець вгору на витягнутій руці означає одночасно, що ви готові і що з вами все гаразд. Інструктор обов'язково посміхнеться.
Спочатку ви потрапите на реверсну канатну дорогу. І одразу у воду вас не мають занурювати, бо перші скіли вчать на боні. До речі, реверс хоч і радять початківцям, профі його теж полюбляють – для відточування трюків. Ну а далі все просто: вчите базову стійку (передня нога пряма, задняя зігнута в коліні і приймає 60% вашої ваги). Розвертаєте плечі в напрямку руху, руки прямі і тягнуть фал до себе і вниз.
Потім будуть перші «драги» (катання за фалом на животі без дошки), буксировочка вейкбордом води. Потім назад на бон – навчитися вставати з підтримкою тренера. Ну і нарешті сам водний старт, тобто вставання на дошку. Натягуєте фал прямим руками, коліна притискаєте до грудей. Щойно починається рух лебідки – плавно виштовхуєте вейкборд п'ятками від себе і випрямляєте одну ногу (яку зручніше), розвертаючи її вперед. Поїхали!
Щоб все вдалося, утримуйте правильну стійку: не відклячуйте попу, не згинайте руки в ліктях, відводьте плечі назад, тисніть на пяточку задньої ноги. В такій позиції вейкборд увіпреться заднім «кантом» у воду і ви отримаєте «хілсайд»-зарізку. Наступні скіли – розворот і «тусайд» зарізка. Але про це вже іншим разом.
sunsetwake
Автор зображення: Arturo Donate

Вдалого початку!