Футбол став частиною програми Олімпійських ігор з 1908 року, а Чемпіонат світу з футболу проводиться з 1930 року (за виключенням 1942 і 1946 років через Другу світову війну) і часом має навіть більше глядачів, ніж Олімпійські ігри.
01

Уругвай став гостинним хазяїном першого офіційного Чемпіонату світу під егідою ФІФА, отримавши перемогу у футбольних матчах на двох Олімпійських іграх, що передували Чемпіонату. Але оскільки дорога до сонячного Уругваю була дуже тривалою і дорогою, лише 4 європейських команди взяли участь у Чемпіонаті: збірні Франції, Бельгії, Румунії і Югославії. Загалом в турнірі взяли участь 13 команд – 7 з Південної Америки, 4 з Європи і 2 з Північної Америки. Це майже найменша кількість учасників в історії Чемпіонату світу (у 1938 році Австрія не брала участь у Чемпіонаті через аншлюс, і команд у таблиці Чемпіонату світу було усього 12).

Відбірний турнір у першому Чемпіонаті світу не проводився. 13 команд розділили на 4 групи, переможці яких одразу виходили до півфіналу. Новий стадіон «Сентенаріо» на момент початку Чемпіонату був недобудований, тож у перші шість днів кількість глядачів не перевищувала 1000. І першим чемпіоном світу став Уругвай, здолавши Аргентину з рахунком 4:2.
02

У фінальних турнірах чемпіонатів у 1934-1978 р.р. брали участь вже 16 команд (окрім випадків, коли команди відмовлялися від участі в турнірі вже по завершенню кваліфікації). Більшість учасників Чемпіонату були з з Європи і Південної Америки, у 50-х р.р. до Чемпіонату приєдналися і команди з Африки, Азії та Океанії.

З набуттям популярності Чемпіонатом, у 1982 році регламент був змінений, і кількість учасників фінального турніру була збільшена до 24, а у 1998 році – до 32 рядків у таблиці Чемпіонату світу. Чемпіонати світу набули дійсно світового масштабу у останні десятиліття – 197 команд взяли участь у відбірних змаганнях до чемпіонату світу 2006 року, 204 – у відборі до чемпіонату світу 2010, 208 – у відборі до чемпіонату світу 2014. 
Відбірний турнір
Відбірні (кваліфікаційні) змагання проводяться для того, щоб відібрати найсильніші команди. Вони проводяться за зональним принципом відповідно до представництва в регіональних федераціях ФІФА: азіатською (АФК), африканською (КАФ), європейською (УЄФА), північноамериканською (КОНКАКАФ), південноамериканською (КОНМЕБОЛ) і Океанії (ОФК). Перед кожним турніром ФІФА визначає квоту місць у фінальному турнірі для кожного регіону.
03

З 1938 до 2006 року країна-організатор турніру автоматично отримувала місце у фіналі. Крім того, до 2002 року включно переможець попереднього чемпіонату світу також отримував місце у фіналі без попереднього відбору. Матчі відбірного турніру можуть бути проведені в одному з трьох форматів:
1.     Груповий турнір за круговою системою у два кола: кожна команда в групі грає по два матчі з кожним суперником, по одному на полі кожної сторони;
2.     Гра на вибування: пара команд проводить два матчі, по одному на полі кожної сторони;
3.     Груповий турнір за круговою системою у одне коло на нейтральному полі.
Зараз використовується третій формат відбірних матчів.
Якщо дві і більше команди набирають однакову кількість очок, враховують наступні показники:

1.     Різниця забитих та пропущених м’ячів,
2.     Загальна кількість м’ячів, забитих в усіх іграх,
3.     Результати ігор між собою,
4.     Жеребкування. 
Фінальний турнір
У 2002 році фінальний турнір проводився на території одразу двох країн – Японії і Південної Кореї. Команди обох країн-організаторів чемпіонату були звільнені від участі у відбірному турнірі.
Кубок
Історії про Кубок Чемпіонату – тема для цілої книжки :)
На чемпіонатах світу з 1930 по 1970 рік переможець отримував Кубок Жюля Ріме (президента ФІФА, який організував перший чемпіонат світу в 1930 році), що зображав грецьку богиню перемоги Ніку. Висота його була близько 30 см., вага 1,8 кг, а разом з оніксовим цоколем – 3,8 кг. 
04

Збірна Франції фотографується з кубком, 1938 рік 
Заздалегідь було домовлено, що збірна, яка виграє чемпіонат світу 3 рази, отримає цей кубок назавжди, і тому перший Кубок Світу прикрашав бразильський офіс ФІФА до 1983 року.
Кубок часто ставав об'єктом полювання злодіїв. Так, перше викрадення «Ніка» відбулося 19 березня 1966 року в Лондоні з виставки у Вестмінстерському палаці. За тиждень Кубок був знайдений під лавровим кущем, завдяки собаці на ім’я Pickles. У 1983 році кубок був викрадений з будівлі Бразильської федерації футболу в Ріо-де-Жанейро двома озброєними грабіжниками, і його досі не знайшли.
Оскільки «Ніка» отримала постійну прописку у Ріо, у 1974 року з чистого золота був виготовлений Приз кубка світу ФІФА. Він має вагу 4,97 кг і висоту 36 см. Переможці отримують у власність точну, але позолочену копію кубку. На відміну від «Ніки», цей кубок ніколи не буде переданий на довічне зберігання. Він також не буде замінений до того часу, допоки дощечка з іменами переможців чемпіонатів світу на ньому не буде заповнена (тобто не раніше 2038 року).
05

Збірна Іспанії радіє Кубку, 2010 рік
За всю історію чемпіонатів світу лише сім країн завойовували звання чемпіонів. Найбільше кубок гостював у Бразилії –п'ять разів збірна Бразилії перемагала у чемпіонаті і двічі потрапляла у фінал. Італія здобувала Кубок світу чотири рази, Німеччина – три, Аргентина і Уругвай ставали чемпіонами по два рази, і одного разу чемпіонат вигравали Франція, Англія та Іспанія.
Легендарний Пеле був названий кращим гравцем світу тричі (Маріо Загало і Франц Бекенбауер вигравали чемпіонат і як гравці, і як головні тренери), а ще 20 гравців були двократними чемпіонами (здебільшого бразильці, а також 4 гравці збірної Італії і 1 – збірної Аргентини). Вітторіо Поццо – єдиний головний тренер, який двічі перемагав на ЧС.
Про історію футбола від створення світу і до створення FIFA можна прочитати тут.